Парафіяльний храм із винятково складною історією спорудження (вул. Воздвиженська, 1-а).

Дерев'яна "на кам'яному фундаменті" парафіяльна церква Кожум'яцької слободи, на честь Воздвиження Чесного Животворящого Хреста Господнього, була збудована у 1746—48 рр. спільним коштом міщан Артема Трохимова Кожум'яки, Андрія Боклажки, Никифора Коваленка та інших парафіян, які категорично відмовлялися матеріально підтримувати попередню парафіяльну церкву — віддалений від них храм св.Василія Великого на Подолі. Знищена пожежею 1811 року, вона тоді ж почала відбудовуватися. У нижньому поверсі розмістився храм архістратига Михаїла. Подальша історія зведення храму розтягнулася до початку ХХ ст. У 1822 р. митрополит Євгеній (Болховитінов) благословив спорудження верхнього поверху з головним Хрестовоздвиженським престолом за проектом Андрія Меленського у класицистичному стилі. Будівництво розпочалося 1823 р., але через брак коштів зупинилося на півдорозі і знову рушило з місця вже у липні 1838 р., коли парафіяни накопичили необхідні гроші й матеріали. Зрештою, 1841 р. відбулося освячення головного престолу. Довгастий у плані об'єм храму містив заокруглену вівтарну частину, перекриту приземкуватою банею. Над західною частиною проектувалася дзвіниця, але її верхній ярус було споруджено вже у 1859—60 рр. за проектом Павла Спарро. Обабіч центрального об'єму зробили дерев'яні прибудови. Подальше розширення церкви здійснювалося за проектами Володимира Ніколаєва. Протягом 1886—87 рр. замість дерев'яної південної галереї було зведено цегляний приділ з напівпідвалом; у приділі влаштували ризницю, у нижньому приміщенні — парафіяльну школу. 1901 р. розпочалося спорудження, замість дерев'яного, двоярусного цегляного північного приділу, яке тривало до 1905 р. Престол верхнього ярусу нової прибудови освячено на честь ікони Казанської Божої Матері. У розписі цього приділу взяв участь один з парафіян храму — мешканець вул. Дігтярної художник Григорій Світлицький. Донині збереглися, зокрема, написані ним образи Свв. Кирила і Мефодія, композиції "Бесіда Христа з самарянкою", "Покров Пресвятої Богородиці" (вважається, що в останній композиції митець зобразив себе у вигляді диякона). 1914 р. у північно-західному куті церковної огорожі збудовано наметову каплицю у псевдоросійському стилі за проектом архітектора Олексія Петренка — очевидно, для поховальних відправ.

18 травня 1891 р. у храмі охрещено майбутнього письменника Михайла Булгакова. Він народився у будинку по вул. Воздвиженській, 10-в, де його батько — доцент Київської духовної академії Опанас Булгаков — орендував квартиру у тогочасного настоятеля Хрестовоздвиженської церкви Матфія Бутовського.

Радянські органи зареєстрували Хрестовоздвиженську парафію у січні 1921 р. Церква діяла як храм традиційної "старослов'янської" православної конфесії до 1930-х років. Потім її було закрито; відомо, що у 1936 р. тут містилася майстерня. Приміщення нижнього Михайлівського приділу використовували як склад, стінопис було знищено (залишився тільки образ св.Антонія Печерського). Під час нацистської окупації у 1941 р. відправи поновилися. У повоєнні роки церква діяла як православний храм Московського патріархату. У 1986—88 рр. були проведені реставраційні роботи у приділах верхнього ярусу, поновлено живопис.

З 1991 р. настоятелем храму є о. Андрій. За цей час здійснено відновлення нижнього храму св.Михаїла. У серпні 2000 р. там поновилася служба Божа. Водночас у нижньому поверсі храму влаштовано північний приділ св.Андрія Первозванного. Новий стінопис церкви виконали художники Іван Балдуха та ін. З 2000 р. триває благоустрій верхнього ярусу. У головному вівтарі встановлено новий різьблений іконостас, виконаний в Івано-Франковську. Храм належить УПЦ.

← ЦЕРКВА СВ. МИТРОПОЛИТА МАКАРІЯ		ВОСКРЕСЕНСЬКА ЦЕРКВА ФЛОРІВСЬКОГО МОНАСТИРЯ →