ДЗВІНИЦЯ МИХАЙЛІВСЬКОГО ЗОЛОТОВЕРХОГО МОНАСТИРЯ
Середа, 23 березня 2011, 11:36
Споруда початку XVIII ст., знищена 1936 р., відбудована 1998 р. Є одним з найважливіших елементів ансамблю монастиря і Верхнього міста в цілому. Розташована на Михайлівській площі.
Ще 1631 р. митрополит Іов Борецький уклав з київським будівничим Петром Німцем контракт на будівництво кам'яної дзвіниці, зібрав значну суму грошей. Але смерть перешкодила йому здійснити цей намір. Тільки між 1638—51 рр. в Михайлівському монастирі з'являється барокова дерев'яна дзвіниця, "парна" до Софійської. Імовірно, обидві вони побудовані за єдиним задумом і утворили унікальний містобудівний ансамбль, в основу якого покладено принцип дзеркальної симетрії.
Найкраще зображення дерев'яної Михайлівської дзвіниці збереглося на плані 1688 року. Вона мала чотири яруси і завершувалася грушоподібною банею з півбанком. У нижньому ярусі містилася брама проїзду, другий ярус був оперезаний відкритою галереєю.
Муровану дзвіницю на цьому ж місці збудовано у 1716—20 рр. за ігумена Варлаама Ліницького московським майстром Іваном Матвієвичем. На матеріал для фундаментів пішла цегла частково розібраної "Юр'євої божниці" (збудована 1098 р.) в монастирському містечку Острі. Вона стала однією з найбільших в тогочасній українській архітектурі, не поступаючись висотою дзвіниці св.Софії. Переробки ХІХ ст. майже не змінили її вигляду. Михайлівська дзвіниця має три яруси, причому нижній ярус — двоповерховий, значно ширший ніж горішні. У ньому влаштовано браму і надбрамну церкву. У середньому ярусі висіли дзвони, а на верхньому деякий час діяв годинник. Завершувала дзвіницю висока грушоподібна баня з півбанком.
У 1935—36 рр. Михайлівську дзвіницю розібрали. Залишилася тільки частина південної стіни першого ярусу, до якої було прибудовано корпус келій. 1998 р. дзвіницю відбудували у первісному вигляді за проектом Юрія Лосицького. На другому поверсі нижнього ярусу освячено церкву Трьох святителів. У третьому ярусі встановлено електронний годинник. Залишок справжньої стіни XVIII ст. збережено і законсервовано. У приміщеннях дзвіниці відкрито невеличкий музей.
Ще 1631 р. митрополит Іов Борецький уклав з київським будівничим Петром Німцем контракт на будівництво кам'яної дзвіниці, зібрав значну суму грошей. Але смерть перешкодила йому здійснити цей намір. Тільки між 1638—51 рр. в Михайлівському монастирі з'являється барокова дерев'яна дзвіниця, "парна" до Софійської. Імовірно, обидві вони побудовані за єдиним задумом і утворили унікальний містобудівний ансамбль, в основу якого покладено принцип дзеркальної симетрії.
Найкраще зображення дерев'яної Михайлівської дзвіниці збереглося на плані 1688 року. Вона мала чотири яруси і завершувалася грушоподібною банею з півбанком. У нижньому ярусі містилася брама проїзду, другий ярус був оперезаний відкритою галереєю.
Муровану дзвіницю на цьому ж місці збудовано у 1716—20 рр. за ігумена Варлаама Ліницького московським майстром Іваном Матвієвичем. На матеріал для фундаментів пішла цегла частково розібраної "Юр'євої божниці" (збудована 1098 р.) в монастирському містечку Острі. Вона стала однією з найбільших в тогочасній українській архітектурі, не поступаючись висотою дзвіниці св.Софії. Переробки ХІХ ст. майже не змінили її вигляду. Михайлівська дзвіниця має три яруси, причому нижній ярус — двоповерховий, значно ширший ніж горішні. У ньому влаштовано браму і надбрамну церкву. У середньому ярусі висіли дзвони, а на верхньому деякий час діяв годинник. Завершувала дзвіницю висока грушоподібна баня з півбанком.
У 1935—36 рр. Михайлівську дзвіницю розібрали. Залишилася тільки частина південної стіни першого ярусу, до якої було прибудовано корпус келій. 1998 р. дзвіницю відбудували у первісному вигляді за проектом Юрія Лосицького. На другому поверсі нижнього ярусу освячено церкву Трьох святителів. У третьому ярусі встановлено електронний годинник. Залишок справжньої стіни XVIII ст. збережено і законсервовано. У приміщеннях дзвіниці відкрито невеличкий музей.
| ← МИХАЙЛІВСЬКИЙ ЗОЛОТОВЕРХИЙ СОБОР | ПОКРОВСЬКА ЦЕРКВА НА ПОДОЛІ → |
|---|