Одна з найкращих споруд стилю "мазепинського" бароко кінця XVII ст., визнаний шедевр української архітектури (вул. Січневого повстання, 21).

Церква Всіх Святих над Економічною брамою споруджена у 1696—98 рр. коштом гетьмана Івана Мазепи, герб якого прикрашав північний фасад над брамою (нещодавно відновлений). Церкву споруджував невідомий на ім'я, але геніальний зодчий, якому, за стилістичними ознаками, безумовно належать Георгіївський собор Видубицького монастиря, Феодосіївська церква та деякі інші будівлі.

Храм зведено над бічною господарською брамою монастирських мурів. Через неї здебільшого завозили продукти та будівельні матеріали. Але споруда справляє піднесене, урочисте враження. Вона побудована за звичайною схемою хрещатих п'ятидільних церков, проте відрізняється бездоганними пропорціями, співвідношенням мас та гарним обрисом пірамідального силуету. У низькому першому ярусі влаштовано браму проїзду. Сходи на другий ярус ведуть з півдня до західного входу у церкву. Спочатку вони були відкриті або мали дах на дерев'яних стовпах. Приміщення церкви дуже добре освітлене завдяки великої кількості вікон у стінах і у п'ятьох світлових барабанах бань. Під підлогою у шарі піску встановлено ряди порожніх горщиків, які відіграють роль резонаторів звуку. Фасади дуже пластично декоровані лопатками, карнізами та лиштвами вікон. Своєрідною "візитною карткою" зодчого є дивовижні волюти у завершенні лопаток — вони закручені не назовні, а досередини.

Церкву було сильно пошкоджено під час пожежі 1718 р., але вже до 1721 р. її капітально відремонтували, прибудувавши зі сходу приміщення ризниці, а з заходу — закритий притвор зі сходами. Близько 1742 р. до притвору з південного боку прибудовано ґанок у вигляді невеликої аркади з фронтоном. Аркада виконана у формах, характерних для творчості Йогана Шеделя, а фронтон відзначається чудовим ліпленням. Тоді ж у церкві встановлено триярусний іконостас, перероблений лаврськими сніцарями Іларіоном та Солофеїлом з іконостасу якоїсь їншої церкви — він не зовсім підійшов за розміром. Різьблення цього іконостасу досить слабке, багато ікон намісного та деісусного чинів втрачені. На північних та південних дверях замість архангелів або архідияконів написані імператор Костянтин Великий та київський князь Володимир Святославич.

У 1903 р. до церкви перенесено з Трапезної два мармурові кіоти з мозаїчними зображеннями. 1904 р. здійснено капітальний ремонт, позолочено верхи. Новий стінопис виконали 1906 р. учні Лаврської іконописної майстерні під керівництвом Івана Їжакевича. Він вирізняється підвищеною декоративністю та переважанням орнаментальних мотивів, що обумовлено стилістичним впливом модерну.

У 1920-х роках церква перейшла до Всеукраїнського музейного містечка. У наш час — музейний об'єкт.

← МИКІЛЬСЬКА ЦЕРКВА У ПЕЧЕРСЬКОМУ МОНАСТИРІ		ЦЕРКВА СПАСА НА БЕРЕСТОВОМУ →