Трапезна церква Больницького монастиря у складі Києво-Печерської лаври. Пам'ятка архітектури кінця XVII — початку XVIII ст. (вул. Січневого повстання, 21, корпус 25).

Першою згадкою про храм вважають приписку Касіана у рукописі Києво-Печерського патерика 1462 р., але вона може мати й інше тлумачення. Більш імовірно, що дерев'яна церква була заснована на початку XVII ст. На плані 1638 р. її зображено видовженою спорудою, яка складається з трьох частин: церкви, трапезної палати та лікарні. Церкву завершено наметовим верхом, посередині даху влаштовано фронтон ступінчастих готичних обрисів. Під час реставрації з'ясувалося, що одна з внутрішніх стін існуючої будівлі стоїть на фундаменті кам'яної монастирської огорожі XII ст.

Мурована церква споруджена близько 1700 р. за звичайною схемою українських трапезних — до трапезної палати зі сходу прилягає гранчастий вівтар, завершений банею, а з заходу передпокій. Після пожежі 1718 р. з заходу додано лікарняну палату, а з півночі — гранчастий тамбур при вході до пономарні. Обробка фасадів характерна для "мазепинського" бароко, гранчастий підбанник вкриває орнаментальне ліплення. Блакитний купол вкритий золотими зірками і увінчаний хрестом з золотим голубом на ньому (символ Святого Духу).

1780 роком датувався не зберігшийся іконостас роботи київського сніцаря Андрія Здорилковського. Срібні царські врата до нього виконав 1802 р. відомий київський ювелір Самсон Стрільбицький. Оклад престолу був виготовлений 1878 р. У другій половині XIX ст. будівлю було спотворено надбудовою другого поверху над палатою.

У 1920-і роки Микільська церква перейшла до Всеукраїнського музейного містечка. Під час Другої світової війни вона дуже постраждала від пожежі. У 1956—58 рр. її відреставровано архітектором Євгенією Пламеницькою у формах XVIII ст., пізні надбудови розібрано. Тепер тут міститься лекторій Києво-Печерського заповідника.

← ТРОЇЦЬКА НАДБРАМНА ЦЕРКВА ПЕЧЕРСЬКОГО МОНАСТИРЯ		ЦЕРКВА ВСІХ СВЯТИХ ПЕЧЕРСЬКОГО МОНАСТИРЯ →