Пошук
Популярне
- МИХАЙЛІВСЬКИЙ ЗОЛОТОВЕРХИЙ СОБОР
- ДЗВІНИЦЯ СОФІЙСЬКОГО СОБОРУ
- СОФІЙСЬКИЙ СОБОР
- УСПЕНСЬКИЙ СОБОР (ВЕЛИКА ЦЕРКВА) ПЕЧЕРСЬКОГО МОНАСТИРЯ
- АНДРІЇВСЬКА ЦЕРКВА
- КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКА ЛАВРА (ПЕЧЕРСЬКИЙ МОНАСТИР)
- ПОКРОВСЬКА ЦЕРКВА НА ПОДОЛІ
- ТРОЇЦЬКИЙ (ІОНІВСЬКИЙ) МОНАСТИР
- ГОЛОСІЇВСЬКА ПУСТИНЬ
- МИХАЙЛІВСЬКИЙ ЗОЛОТОВЕРХИЙ МОНАСТИР
ТРАПЕЗНА ПЕЧЕРСЬКОГО МОНАСТИРЯ З ЦЕРКВОЮ СВВ.АНТОНІЯ І ФЕОДОСІЯ

Замінила собою стару монастирську трапезну. Найпомітніша зі споруд Києво-Печерської лаври, зведених у XIX ст. (Січневого Повстання, 21)
Наприкінці XIX ст. трапезна, споруджена у 1684—94 рр., перестала задовольняти монастир, бо була замала і до того ж прийшла в аварійний стан. Незважаючи на обурення шанувальників старожитностей, стару будівлю було знесено. Від неї залишились лише фрагменти північної та західної стін з порталом та кухня. У 1893—95 рр. на місці зруйнованої Володимир Ніколаєв звів у русько-візантійському стилі нову велику трапезну з прибудованою до її східного торця церквою в ім'я свв. Антонія і Феодосія Печерських.
Двоповерхова на підвалі прямокутна в плані трапезна має на першому поверсі великий зал, розділений колонами на три компартимента (нави); планування другого поверху коридорне дворядне. Квадратна в плані церква з напівциркульною апсидою та прилеглими до неї об'ємами ризниці та дияконика перекрита 20-метровою напівсферичною банею. Над західним входом міститься мініатюрна дзвіниця. Споруда органічно увійшла до ансамблю Верхньої лаври і збагатила його.
Внутрішнє оформлення церкви та палати виконані під керівництвом академіка архітектури Олексія Щусєва. За його проектом було встановлено іконостас та розмічено стіни під живопис. Сюжетні та орнаментальні настінні розписи в техніці олійного живопису в інтер'єрі виконали художники Іван Їжакевич, Г.Попов, П.Верещагін, В.Данілов та А.Лаков. Розписи трапезної були закінчені 1903 р., церкви — 1910 р.
1911 р. поруч з трапезною було поховано вбитого в Києві Петра Столипіна.
1923 р. трапезну палату було передано Губполітпросвіті для лекційної зали, проте сама церква була у користуванні релігійної громади до 1930 р. У 1941 р. трапезна постраждала під час вибуху Успенського собору. Ремонтно-реставраційні роботи на фасадах були в цілому закінчені 1956 р., відновлення інтер'єру велось впродовж 1976—80 рр. У 1960—80-і роки у трапезній містисвя музей атеїзму. З 1990 р. у храмі регулярно правиться служба Божа. З 1992 р. він є кафедральним собором Києва (УПЦ).
Наприкінці XIX ст. трапезна, споруджена у 1684—94 рр., перестала задовольняти монастир, бо була замала і до того ж прийшла в аварійний стан. Незважаючи на обурення шанувальників старожитностей, стару будівлю було знесено. Від неї залишились лише фрагменти північної та західної стін з порталом та кухня. У 1893—95 рр. на місці зруйнованої Володимир Ніколаєв звів у русько-візантійському стилі нову велику трапезну з прибудованою до її східного торця церквою в ім'я свв. Антонія і Феодосія Печерських.
Двоповерхова на підвалі прямокутна в плані трапезна має на першому поверсі великий зал, розділений колонами на три компартимента (нави); планування другого поверху коридорне дворядне. Квадратна в плані церква з напівциркульною апсидою та прилеглими до неї об'ємами ризниці та дияконика перекрита 20-метровою напівсферичною банею. Над західним входом міститься мініатюрна дзвіниця. Споруда органічно увійшла до ансамблю Верхньої лаври і збагатила його.
Внутрішнє оформлення церкви та палати виконані під керівництвом академіка архітектури Олексія Щусєва. За його проектом було встановлено іконостас та розмічено стіни під живопис. Сюжетні та орнаментальні настінні розписи в техніці олійного живопису в інтер'єрі виконали художники Іван Їжакевич, Г.Попов, П.Верещагін, В.Данілов та А.Лаков. Розписи трапезної були закінчені 1903 р., церкви — 1910 р.
1911 р. поруч з трапезною було поховано вбитого в Києві Петра Столипіна.
1923 р. трапезну палату було передано Губполітпросвіті для лекційної зали, проте сама церква була у користуванні релігійної громади до 1930 р. У 1941 р. трапезна постраждала під час вибуху Успенського собору. Ремонтно-реставраційні роботи на фасадах були в цілому закінчені 1956 р., відновлення інтер'єру велось впродовж 1976—80 рр. У 1960—80-і роки у трапезній містисвя музей атеїзму. З 1990 р. у храмі регулярно правиться служба Божа. З 1992 р. він є кафедральним собором Києва (УПЦ).
← БЛАГОВІЩЕНСЬКА ЦЕРКВА ПЕЧЕРСЬКОГО МОНАСТИРЯ | УСПЕНСЬКИЙ СОБОР (ВЕЛИКА ЦЕРКВА) ПЕЧЕРСЬКОГО МОНАСТИРЯ → |
---|